^Нова Екопсихологія
Духовна екологія

Медицина, здоров'я й доля

Стосовно медицини з боку рiзних людей iнодi спостерiгаються два протилежних крайнiх пiдходи.

Однi повнiстю покладаються на неї, живуть «на таблетках», у стані нездужання викликають лiкаря й вимагають «лiкарняний». Вони самi не бажають докладати бодай найменших зусиль, аби вести здоровий спосiб життя, щоб зцiлити себе. Хоча бiльшiсть хвороб легко зникає геть — варто лише змiнити спосіб харчування, припинити куріння й пиятику, почати налагоджування своєї емоцiйної сфери.

Інша крайнiсть, властива звичайно неофiтам (новачкам у вiрi), — спроба повної вiдмови вiд послуг медицини й, звичайно, надiя на рiзнi «панацеї» типу голодувань, ходiння босонiж, захоплення тiєю або iншою монодієтою. Такі «новацiї» — не поганi для початку, хоча й не достатнi для досягнення серйозних духовних результатiв.

Але iншi «неофітські» захоплення можуть виявитися катастрофiчними. Приклад — пиття сечі у великій кількості, що призводить до отруєння головного мозку, розумової деградацiї й психiчних захворювань [9].

Або було захоплення щоденними клiзмами, що порушують нормальну трофiку органiзму: адже саме в товстому кишечнику вiдбувається всмоктування деяких вiтамiнiв й iнших корисних елементiв їжi.

До цієї ж групи «дитячих хвороб лiвизни» можна віднести оголошувані «ворогами людини номер один» то сіль, то цукор, то хлiб, то навiть кисень…

… Нашi хвороби можна подiлити на три групи.

Першi — виникають природно внаслiдок фiзичного зношування тiла (приклад — поступове вікове руйнування зубiв), також через природну недосвiдченiсть у процесі оволодiння чимось новим, вiд перевтоми й т.ін.

Друга група хвороб — викликається нашими пороками, наприклад, пристрастю до отрут (алкоголь, тютюн й iн.), ненажерливе «забiйне» харчування, життя в гнiвi осуду, роздратуванні, ненавистi — замiсть Любовi й Спокою.

Третя група — хвороби внаслiдок елементарного гiгiєнiчного або релiгiйного неуцтва. Приклад — вiдсутнiсть правильної релiгiйної спрямованостi, коли в центрi уваги «вiруючих» виявляються бiси, чаклуни й «вампiри» — а тільки не Бог. Люди думають про них — i через це залучають їх до себе, настроюються з ними — а не з Богом. І це веде до масових захворювань шизофренiєю серед членiв таких сект.

Хворобами другої й третьої груп Бог показує нам, що ми — не правi, прагне пiдштовхнути нас до пошуку вiрних рішень.

Так, однiєю з наших трагiчних помилок може стати вiдсутнiсть пам'ятання про прийдешню смерть цього мого тiла. Адже смерть може прийти й досить незабаром, нiхто не знає точно — коли. І вона кладе кiнець усiм моїм мрiям про те, що от, коли-небудь потiм…, коли вийду на пенсiю…

Після розлуки з тілом досягнути принципових змін себе й свого становища в багатовимiрному просторi — уже не можна, доведеться чекати наступного втiлення з уготованою цим земним життям долею. Бог таким людям — тим, яким належить робити духовнi зусилля, але вони їх не роблять, — дає, наприклад, рак, що актуалізує для людини його смерть.

Конкретними механiзмами, що викликають нашi хвороби, можуть бути й генетичнi фактори, i ушкодження плоду, i травми, отруєння, «забiйне» i незбалансоване харчування, впливи мiкробiв, вiрусiв, паразитичних грибкiв, iнформацiйнi перевантаження й перевтоми, неправильнi життєвi установки, енергетичнi забруднення чакр i меридiанiв, а також підселення в тiла духів рiзного рiвня розвитку — як глибоко порочних людей, так i тварин i навiть рослин. Все це призводить до дуже рiзних хвороб: i психiчних, й онкологiчних, або просто запалень i болей «незрозумілого походження».

Всi цi хвороби виникають у наших тiлах або душах у результатi поєднання двох воль: волi самої людини й волi Бога. Всi вони — реалiзацiя наших доль.

Доля кожного з нас складається наче з двох лiнiй, що переплiтаються: «уродженої» i тої, що набувається в цьому земному життi.

Наприклад, якщо дитина народжується з тими або iншими дефектами тiла чи одержує їх у ранньому вiцi, — це її «уроджена» доля, тобто обтяження життя внаслiдок дуже серйозних помилок у минулому втiленнi.

У мiру пiдростання дитини в неї з'являється здатнiсть приймати етично важливі рiшення. На їхнiй основi формується нова лiнiя долi вже в даному земному життi. І вона починає поступово превалювати, а потiм i домiнувати над «уродженою» лiнiєю.

Несприятлива доля, таким чином, може бути повнiстю змiнена, якщо ми стаємо на вiрний шлях свого розвитку.

І навпаки, гарна доля може бути «затоптана в бруд» нашими власними етичними помилками.

Адже доля — це не якийсь механiчний закон, обумовлений, наприклад, «зiрками» й «планетами», як стверджують астрологи. Доля — це безпосереднє ведення нас по життю Богом — Вищою Свiдомiстю, що володiє Всюдисущністю, Всевiданням, абсолютними Любов'ю, Мудрiстю й Силою. Вiн веде кожного з нас до Себе, у Себе. Якщо ми йдемо правильно — Вiн заохочує нас блаженством, якщо вiдвертаємо вiд Прямого Шляху до Нього — Вiн указує нам на це, роблячи нам боляче тим або iншим способом. Усе — дуже просто.

І не треба ремствувати на «поганi умови життя». Адже Шлях до Нього — це зовсiм не ходьба пiшки або поїздки в транспортi. Але перетворення себе як свiдомостi. Це — саме внутрiшня робота над собою.

Шлях до Себе Бог визначив через Аватара Бабаджі у виглядi формули: «Істина — Простота — Любов — Карма-йога — Знищення нижчого «я» заради злиття з «Я» Вищим». Тут коротко викладене все Учення Бога. Всi iншi знання й настанови — лише роз'яснення до цiєї формули.

Бог хоче вiд нас, у тому числi, Мудростi: без неї важко йти цим шляхом. Одним з урокiв тут є вивчення будови й функцiонування власного тiла, турбота про нього. Навчившись цьому, ми потiм можемо пiклуватися й про iнших людей, збагачуючи їх своїм досвiдом.

… Доводилося чути думки, що, наприклад, сифiлiс треба лiкувати такими-то комплексами асан хатха-йоги, або, що взагалi будь-яку хворобу треба зцiляти тiльки молитвою, або, що й взагалi лiкуватися не треба, само пройде, нехай органiзм змiцнює свою опiрнiсть, а вiд будь-яких лiкiв, мовляв, — тiльки шкода.

Але сифiлiс вiд асан не зникає, лише переходить, поки хворий робить асани, у наступну стадiю свого розвитку. І скалку нiкому не прийде на розум видаляти молитвою: її видаляють нiгтями, голкою, пiнцетом. І життя в тiлi нам дано зовсiм не для того, щоб хворіти, витрачаючи на це енергiю й дорогоцiнний час. Воно дано — щоб активно розвивати в собi Божественнi якостi — Любов, Мудрiсть i Силу.

Мiй пiдхiд полягає в тому, що вiд будь-якої хвороби треба лiкуватися термiново, не даючи їй розвинутися, i комплексно, всiма наявними методами.

Навiть якщо в руку застромилася скалка, так, буде доречно задуматися: чи ту справу я робив, яку насправдi потрiбно, або чи не загублено було мною в той момент стан Любовi й Спокою? Але занадто довго думати про це зi скалкою в руцi сенсу не має. Скалку треба швидше видалити й навiть, можливо, змазати ранку йодом.

Так само — коли грип, ангiна, нежить. Вони можуть вказувати на якiсь помилки. Наприклад, та ж втрата Спокою або спiлкування не з тими людьми. Але, зробивши правильнi висновки, цiлком доречно почати обробляти уражену слизову оболонку маззю або настойкою календули, противiрусною оксоліновою маззю, зробити опромiнення «кварцовою» лампою, пити напари шипшини, кропиви, хвої. Допоможе й прочищення вiдповiдних чакр i меридiанiв, очищення «кокона».

Так само — i у випадку складніших захворювань, що вимагають втручання фахiвцiв-лiкарiв. Навiть коли рак — немає смислу вiдмовлятися вiд запропонованої лiкарями операцiї. Треба зробити лише головний акцент, безсумнiвно, на з'ясуваннi його кармічної причини й виправленнi своїх помилок.

До речі, сучасний Месiя Сатья Саї, який володiє необмеженою здатнiстю до дивотворення, бо особисто зцiлив безлiч хворих — очно й заочно, найнеймовiрнішими, з погляду матерiалiстiв, способами — все ж пiклується про створення звичайних лiкарень, навiть на територiї власного ашраму.

Адже й медичнi працiвники, i пацiєнти мусять розвивати себе, удосконалюючись на Шляху до Бога, — взаємодiючи один з одним. А чудесне зцiлення треба заслужити власними зусиллями, iнакше воно не пiде на користь.

… Кожен гарний господар або господиня мусять мати у своєму домі — не тiльки для себе, але й для гостей — набiр найелементарніших медикаментiв: бинти, вату, йод, календулу, фталазол, анальгiн, оксолінову мазь, меновазін, індовазін, шавлiю й iн.

А дещо iз цього треба брати з собою й під час виїздів на природу, особливо групою.

Наприклад, фталазол допоможе при запаленнях кишечника, шавлiя — при запаленнях у стравоходi або шлунку. Меновазіном можна не тiльки натирати хворi м'язи, але, розвiвши його приблизно в 50 разiв, — закапувати в ніс, коли нежить, в очі, якщо кон'юктивіт, а розведений в 10 разiв — вiн добре допоможе як полоскання від ангiни. Змазування індовазіном i щiльне бинтування суглобiв ніг, які опухають, дозволить iти пiсля утворення забитих або натертих місць. Прекрасні загоювальні властивості має прополіс.

Добре б кожному стати фахiвцем у «побутовiй» медицині: це й собi полегшить життя, i дозволить допомагати в труднощах iншим. Це — теж уроки Мудростi.

… Харчування «забiйною» їжею, що зараз досить добре дослiджено статистично, як i куріння й алкоголiзм, рiзко пiдвищує ризик захворювання на рак. Люди, які харчуються «беззабійно», на рак не хворіють.

Навпаки, навiть однiєї лише вiдмови вiд «забiйного» харчування звичайно буває досить, щоб рiзко полiпшити стан здоров'я: зникають шлунково-кишковi захворювання, гiпертонiя, рiзнi прояви подагри й т.ін.

У Росiї до 1917 року накопичувався успiшний досвiд лiкування «беззабiйним» харчуванням вiд рiзних хвороб i пристрастi до алкоголю й тютюну. Ширився також етичний рух за моральнiсть у харчуваннi [5,20,28,39-40,52,55,57,59], одним з iнiцiаторiв якого був росiйський письменник Лев Миколайович Толстой, православною церквою проклятий за «вiльнодумство».

* * *

Люди, які стали на істинний релiгiйний Шлях, швидко позбуваються безлiчi хвороб, навiть раку. У мене в рiзнi роки навчалися десятки хворих на рак, були серед них навiть уже «неоперабельнi», тобто вiд яких вiдмовилася медицина як вiд безнадiйних. Усi вони одужали, прийнявши правильну духовну орiєнтацiю й почавши робити (кожний — у мiру своїх сил) реальнi зусилля з метою вдосконалення себе.

Вiдзначу, що, природно, не всяка релiгiйнiсть рятує вiд хвороб. Ілюстрацiєю до того є зовсiм не менше число хворих серед членiв сучасних масових сект.

А тi секти, де культивується мiстичний страх замiсть любовi, стають вогнищами й розсадниками психiчних захворювань.

Існують також секти, де масово застосовують психоделіки, алкоголь, а це несумiсно як з духовним Шляхом, так i з просто здоров'ям.

Ще одне з «модних» нинi захоплень — це пити сечу — багато й довго — що веде до отруєння, насамперед, головного мозку й ще більшого зниження розумових здатностей.

Треба дуже добре зрозумiти, що всi нашi хвороби — це результат наших етичних помилок або дурощів. За всiм нашим болем треба побачити керiвну Руку Любовi Бога, Який — за її допомогою — бажає нам на щось указати, що ми повиннi змiнити в собі.

Хвороби можуть бути, наприклад, наслiдком куріння, алкоголiзму, харчування трупами тварин, але чи не попереджав нас Бог про це? І якщо на це благословляють лiдери вашої секти — то чи не час вiдвернутися вiд них i звернутися до водiйства Бога?

Хвороби бувають i вiд лiнi людської: вiд лежачого-сидячого способу життя, наприклад. Також — вiд iгнорування необхiдностi загартовування органiзму. Або тому, що ми забули про те, що з кожним днем наближається смерть тiла й необхiдно у зв'язку з цим робити духовнi зусилля — аби встигнути. Приклад, що ми вже обговорювали, — рак, що дається нам для того, щоб попередити про наближення смертi, аби зробити її наближення вiдчутнішим, бiльш явним. І якщо натяк цей людина приймає й пробуджується — рак iде геть.

Хвороби бувають й у цiлителiв, вони з пацієнтів їх «знiмають на себе»: якщо поспiшають зцiлити тiло замiсть того, щоб почати зi зцiлення душi — усунення етичних причин, що викликають хворобу. А всi такi причини укладаються в три групи: а) вiдсутнiсть спрямованостi до Бога (або невiрна спрямованiсть), б) вiдсутнiсть любовi й в) неуцтво.

Наведу лише один з безлiчi можливих прикладiв. Запросили мене якось до себе додому двi дами: мама з дорослою дочкою. Ми сiли на кухнi пити чай. А на плитi поруч варився в каструлi чийсь труп. Вони довго розповiдали про свої хвороби… Я потiм запитав їх щодо любовi — любовi, зокрема, до тварин. Обидвi вони «заворкотали» про те, як вони їх сильно люблять… Я пiдняв кришку каструлi й запитав: «любите» — саме у виглядi супу? Або запеченi — теж?…

Особливо страшний — як причина захворювань — хронiчний гнів у виглядi, у тому числi, емоцiй осуду когось, ворожостi, ненавистi. Все це не тiльки веде в пекло, але й псує здоров'я. Цими хворобами Бог нас попереджає: щоб отямилися, поки не пiзно. Причому рiзнi таблетки й валерiанка вiд пекла не допоможуть: Бог хоче вiд нас етичних рiшень i реальної змiни самих себе.

Також, посилаючи нам деякi хвороби, Бог пропонує взятися за елементарне вивчення анатомiї й фiзiологiї свого тiла і пiзнання причин хоча б звичайних порушень здоров'я.

Наприклад, поєднання великої кiлькостi бiлкової або жирної їжi з солодкими стравами призводить до «здування» живота: надмірного газоутворення у кишечнику.

Або: пiдiгрiвання й смаження їжi на рiдких рослинних оліях, на вiдмiну вiд вершкового масла, — шкiдливе, бо може спричинити захворювання печiнки. Тому що «ненасиченi» жирнi кислоти, з яких складаються рiдкi олії, під час нагрiвання в присутностi кисню легко окислюються, утворюючи шкiдливі речовини.

Або: не слiд носити одяг iз синтетичних тканин, що торкаються шкiри, — навiть якщо він виглядає красиво i його «носять всi». Тому що це порушує, у тому числi, бiоенергетичнi процеси в тканинах тiла.

Або: потрiбно не тiльки чистити зуби щiткою, але й прочищати вiд залишкiв їжi щiлини мiж зубами — наприклад, тонкою металевою пластинкою. І також треба хоча б iнодi, а за необхiдностi й систематично масажувати ясна, легко продавлюючи всi промiжки мiж корiннями зубiв: вiд щелепи до частини зуба, що жує. Тому що коли туди набивається їжа при жуваннi — виникає парадонтоз, про який ми довiдуємося звичайно далеко не вiдразу: лише коли відчуємо біль або йде неприємний запах з рота. Але ж носiння в тiлi будь-якого вогнища iнфекцiї отруює весь органiзм через кров. І парадонтоз може стати причиною захворювань й в iнших мiсцях (наприклад, запалення носових пазух, горла, очей й т.ін.).

Підкреслю, що карієси і запалення ясен (парадонтити і парадонтози) часто стають причиною кон’юнктивітів. І ті кон’юнктивіти, що не викликані попаданням в очі піску, пилу або іншими явними причинами, можуть бути сигналом звернення до стоматолога.

«У народi» iснує безліч дурних i шкiдливих стосовно здоров'я думок.

Наприклад: якщо пiдхопилася «болячка» на губi, це — «застуда» й «нiчого страшного». Але насправдi це — або дуже заразливий вiрус герпесу, або iнодi — ураження губ трихоманозом. В обох випадках — цiлуватися не можна, треба лiкуватися.

Або: коли болі у жiнок в ділянці яєчникiв говорять: застудила, треба грiтися. І ставлять грiлку або обмотуються шаллю. Але це можуть бути або безпечні «овуляторні» болі, пов'язанi зi звичайним i природним розривом фолiкула, — тодi все в порядку й «грiтися» не треба. Або ж це може бути запалення, викликане мiкробами, тодi треба серйозно лiкуватися антибiотиками (саме, сучасними цефалоспоринами).

Причинами хронiчних запалень маткових придаткiв також можуть стати бiоенергетичнi пошкодження вiд сексуальних контактiв з енергетично грубими партнерами, а також носiння синтетичної бiлизни.

Або: геморой пояснюють малорухомим способом життя, тодi як причина його в тiм, що в прямiй кишцi затримуються дрiбнi шматочки випорожнень, вони й натирають стiнки кишки при ходінні; у результатi виникає запалення слизової оболонки iз залученням стiнок венозних судин. Профiлактика — стежити за чистотою нижнього вiддiлу кишечника, а за найменших ознак запалення змащувати його бактерицидними мазями.

Або: не можна завагiтнiти в iншi днi, крiм декiлькох у серединi циклу. Насправдi ж iмовiрнiсть зачаття в усi iншi днi не зникає, а лише знижується.

Або: ослаблення статевої функцiї чоловiкiв треба лiкувати кавою й м'ясом. Однак насправдi треба в таких випадках виключити й те, й iнше. А допомогти може, насамперед, корекцiя своїх емоцiй, встановлення глибокого внутрiшнього спокою. Це приходить за правильного просування по духовному Шляху.

Або: «неофітське» гасло: «Не буду застосовувати нiякi лiки!». Це — не ознака мудростi. Скорiше — навпаки.

Ми не маємо часу хворіти! І також нема рацiї вiддавати своє тiло «на поживу» мiкробам. Вiд них воно страждає незрiвнянно бiльше, нiж вiд адекватного лiкування лiками.

Якось я був здивований ствердженням жінки років тридцяти — старшого тренера, випускниці інституту фізкультури — що найкращим протизаплідним засобом, який їй «завжди безвідмовно допомагає», є… сечовипускання після статевого акту…

Вона не розуміла різниці між власною маткою і сечовим міхуром!

Я тоді навіть не знайшов, як заперечити, просто промовчав. Як можна обговорювати настільки «складну» тематику з такою…?!

Минули роки, і знайома медсестра, коли я їй розповів про той курйоз, зовсім не розсміялася і навіть не здивувалася. «Але ж у нашій країні так думають дуже багато жінок, з таким розумінням я дуже багато разів зустрічалася!» — серйозно вимовила вона…

До речі, чому не виникали вагітності в тієї жінки, яка надто полюбляла нові сексуальні пригоди? Адже, швидше за все, причиною було хронічне запалення маткових придатків, уражених однією з венеричних інфекцій…

… Бог чекає від нас мудрості. Вона набувається шляхом знань про все, у тім числі, і про будову наших тіл, про можливості загроз їм, способах запобігання таким небезпекам і лікування хвороб.

Я рекомендую кожному придбати «Довідник практичного лікаря» і хоча б раз прочитати його повністю. Це, зрозуміло, не дає медичної освіченості і не замінює допомоги спеціалістів-лікарів. Однак ми хоча б матимемо уявлення про багатоманіття можливих захворювань: від венеричних і грибкових — до психічних. І ми зможемо вже легше орієнтуватися серед небезпек, які на нас чатують, легше будемо їх уникати.

Наприклад, до мене декілька разів заходили гості з грибковими захворюваннями ніг — і без гризот власного сумління та ніяковості взували мої домашні капці…

Або: венеричні хвороби у неофітів зазвичай не викликають особливої тривоги: такі хвороби, вважають вони, можуть бути тільки «у них» — у «не духовних», а у мене це — «просто так», «зараз пройде»…

Прийміть, якщо хочете, і таку пораду: краще — не хворіти, але, якщо вже захворіли, — то лікуйтеся комплексно зразу всіма наявними засобами: і аналізом причин хвороби, і каяттям, і медитативними, й біоенергетичними прийомами, і неспецифічними засобами, які підвищують опірність організму (вітаміни, гарячі ванни, ультрафіолетове опромінення «кварцовою лампою, «моржування» тощо) плюс специфічні лікарські препарати та інші впливи, які порекомендує спеціаліст-лікар.

До речі, одним із засобів профілактики багатьох хвороб і забезпечення доброго самопочуття є щоденне миття милом всього тіла. А для успішної духовної роботи — це навіть необхідно.

Запам’ятаймо: здоров’я набувається на духовному Шляху! І духовним Шляхом краще йти здоровими!