Ключі до таємниць життя. Набуття безсмертя
(лісова лекція до фільму)

Навіщо ми живемо на Землі? У чому сенс наших життів?

З історії філософії ми знаємо низку невдалих спроб знайти відповіді на ці запитання.

Наприклад, основоположники екзистенціалізму стверджували, що життя кожного з нас на Землі — це, всього лише, безглузда випадковість; більш того, ніхто з нас не давав нікому свого дозволу, згоди — на те, щоб жити. Вони печалилися з цього приводу і вбачали гідне розв’язання цієї «безглуздої ситуації» — лише у самогубстві.

То — були атеїсти.

А дуже багато сучасних віруючих у буття Бога взагалі не ставлять перед собою цього питання. Вони… лише мріють про земне благополуччя та про те, щоб уникнути пекла після сметрі тіла… А що для цього потрібно робити? — виявляється, брати участь у різних «релігійних» обрядах, каятися у гріхах істинних та надуманих, а також «молитися», тобто, насамперед, випрошувати «спасіння» від пекла — у Бога або у вигаданих представників цих конфесій «богів» та «святих».

І цьому абсурдові завжди активно сприяли жреці таких релігійних напрямків. Вони навіювали своїй «пастві» уяви про Бога — як про злобиве Страшилище, котре тільки й займається тим, що карає, і тому Його необхідно боятися! А ми, мовляв, жреці, — ми є вашими заступниками перед Ним: ми за вас «молимось» і вас вчимо правильно молитися»…

Чому я називаю таку форму псевдорелігійності — абсурдом? А тому, що, насправді, ми, відповідно з Волею Божою, мусимо ВДОСКОНАЛЮВАТИ СЕБЕ (як душі) згідно з Його Вченням — а не волати до Нього про свою гріховність! І не жебрачити у нього про «земні» блага — а прагнути стати «досконалими, як досконалий Отець наш Небесний», кажучи словами Ісуса Христа!

І ще: хіба страх сприяє зближенню когось із кимось? Ні! — любов! Адже неспроста й Ісус, і всі інші Божественні Вчителі навчають нас не боятися, не ненавидіти — а ЛЮБИТИ!

Існує й ще одна — також неістинна, але, все ж, більш високого рівня — спроба пояснення сенсу наших життів. Я говорю про її вищий рівень тому, що вона має хоч якусь позитивну значущість, нехай і дуже незначну. Згідно з нею, ми з’явилися на Землі в результаті того, що Богові в Його Обителі… стало нудно самому… І саме тому Він подрібнив частину Себе на маленькі шматочки — душі. Навіщо? — а щоб стало веселіше, щоб хоча б як-небудь подивитися з боку на Самого Себе, розважитися таким чином… І що кожному з нас необхідно у зв’язку з цим робити? — а всього лише усвідомити єдину сутність себе-шматочка — з Ним.

Як ставитися до такої наївності?

Це — лише ледь-ледь нагадує правду… Хоча — надто вже бідно!

Чому бідно? Але вже хоча б тому, що в цій казці немає ОПИСУ БОГА. І, відповідно, немає навіть вказівки на те, де Його шукати, щоб усвідомити ту саму єдиносутність з Ним…

Причина всіх такого зразка помилок і курйозів — у тому, що дуже багато втілених людей, навіть більшість, представлена саме молодими психогенетично людьми, — виявляється нездатними вмістити розумом такі, наприклад, явища, як багатовимірність простору. А без прийняття цього у свій світогляд — неможливо зрозуміти ні суті Бога, ні шляхів пізнання Його.

Детально ми обговорювали цю тему в багатьох наших книгах, читайте їх! А зараз я лише коротко скажу, що просторові мірності — це неначе поверхи Світобудови (яка також називається Абсолютом), різняться між собою за рівнями шкали грубості-витонченості.

Творець (або Бог-Отець, Одвічна Свідомість, Ішвара, Дао, Аллах — і так далі, не важливо, якою людською мовою ми його називаємо) — є найвитонченішою Частиною Світобудови, причому саме ОСНОВНОЮ Його Частиною — БЕЗМЕЖНОЮ за розмірами і такою, що існує ЗАВЖДИ.

На протилежному ж кінці згаданої шкали витонченості-грубості знаходиться пекло — місце перебування наймерзенніших душ: агресивних, злобивих, таких, що складаються з чорних енергій.

* * *

Насправді, індивідуальні душі є — за своїм походженням — не частками Одвічної Свідомості, а частками другого компоненту Світобудови. А саме — протопуруші.

Завдання цих душ (тобто, у тім числі, кожного із нас) — просуватися у своєму розвитку до Одвічної Свідомості, до Творця.

Все це стає набагато наочнішим, якщо познайомитися зі схемою вивчення будови Абсолюту, на якій представлена, у тім числі, динаміка процесів, що відбуваються в Ньому.

В кінцевому підсумку, ті, хто досягнув Досконалості Душі, вливаються у Творця, збагачуючи Його Собою. Поселившись навічно в Обителі Творця, живучи тепер у злитті з Ним, ставши Його невід’ємними складовими частинами, — Вони продовжують працювати, надаючи допомогу решті еволюціонуючих душ. У світі втілених істот Вони проявляють Себе тепер як Представники Творця, що іменуються Святими Духами (або, у збірному значенні, — Святим Духом).

Ось — у чім смисл існування усього Творіння, а також і смисл нашого буття і буття тут усіх істот!

Ну, а доля тих, хто не йде цим шляхом, хто, навпаки, розвиває в собі грубість, озлобленість, жорстокість — веде до пекла.

Те, що ви зараз чуєте, не є «винаходом» того, хто говорить зараз. Ні: це — те знання, яким володіє Бог, те, чому Божественні Вчителі — тобто, Месії й Святі Духи — навчали втілених людей завжди й навчають тепер.

Цьому навчали, у тім числі, і Тот-Атлант (Він же — Гермес-Трисмегіст в Його наступному Божественному Втіленні), і Піфагор, і Крішна, і Гаутама Будда, й Ісус Христос, і Божественні Вчителі пізніших епох і нашої сучасності. (Найповніше ця інформація подається у нашій книзі Класика духовної філософії та сучасність).

* * *

Так що ж необхідно робити, щоб успішно просуватися до своєї істинної і кінцевої Мети?

Треба:

— вивчати Волю Бога і прагнути етичної бездоганності,

— всіляко розвивати себе інтелектуально,

— піклуватися про енергетичну чистоту й добре здоров’я свого багатовимірного організму і прагнути до ще більшого його очищення,

— освоювати методи психічної саморегуляції, які дозволяють перетворити себе у зростаюче духовне серце, також — витончувати себе (як свідомість, душу); невразливість свідомості, до речі, це є її нездатність виходити з тонких та чистих станів. Незалежно від обставин.

Далі потрібно:

— набути здатності жити у стані внутрішньої тиші (ісихії), адже успішна медитативна робота може здійснюватися лише на цьому тлі,

— потім належить вирощувати себе кількісно (також, зрозуміло, як свідомість); індивідуальна свідомість може бути вирощена до величезних розмірів — в тисячі і мільйони разів більша за розміри людського тіла,

— далі — досліджувати розвиненою у достатній мірі свідомістю структуру багатовимірного Абсолюту, «обживати» послідовно ще витонченіші Його «поверхи» — аж до Обителі Творця,

— і — допомагати на цьому Шляху іншим.

 

Одразу зазначу, що спроби використання речовин, що називаються наркотиками, — з метою потрапляння «в інші світи» — неприпустимі: це призводить до руйнації здоров’я і тіла, і свідомості.

Напевно, вимагається також пояснити деякі з перерахованих пунктів.

Наприклад, хтось може сказати: «Тепер мені все ясно! Іду до Бога, навчаюся медитації! Тепер я знаю, що й школу закінчувати не потрібно, і в інституті немає сенсу вчитися!». Але це буде невірний висновок. Будь-які форми освіти не тільки збагачують нас різноманітною інформацією, але також розвивають МИСЛИТЕЛЬНУ ФУНКЦІЮ СВІДОМОСТІ. А без розвиненого інтелекту людина не може пройти весь вказаний Шлях: вона ОБОВ’ЯЗКОВО зіб’ється зі шляху, заблукає.

* * *

Що стосується недопущення забруднення організму і способів його очищення — корисно знати наступне. Потрібно:

— мити тіло з милом, якщо можливо — щоденно,

— харчуватися, за можливості, різноманітною їжею, що містить і повноцінні в амінокислотному відношенні білки, і вітаміни; «убійну» їжу (тобто, приготовлена із тіл будь-яких забитих тварин) потрібно категорично виключити: таке харчування є неприпустимим ні з етичних позицій, ні з точки зору біоенергетики, адже перешкоджає витонченню свідомості, а також викликає подагру й інші захворювання,

далі:

— необхідно намагатися не вступати в тісні емоційні стосунки з енергетично грубими людьми; особливо несприятливі такі контакти в сексуальних стосунках,

— потрібно обов’язково часто бувати на природі, особливо на ранкових та вечірніх зорях; співналаштування свідомості з витонченою красою природи є потужним очищувачем душі; це ми демонстрували у створених нами раніше фільмах,

— також існують спеціальні прийоми раджа-йоги, що дозволяють досягати швидкого очищення енергоструктур організму: чакр та меридіанів,

— ну а потім — робота щодо вигнання з організму зайвих енергій і щодо ОБОЖНЮВАННЯ КЛІТИН ТІЛА продовжується на ступені буддхи-йоги.

* * *

В чому, до речі, різниця між раджа-йогою і буддхи-йогою?

Раджа-йога — це ступінь очищення і подальшого самовдосконалення — у межах фізичного тіла і енергетичного «кокона», що його оточує.

Коли все необхідне на цьому етапі зроблено — можна продовжити роботу за методами буддхи-йоги, тобто, з удосконалення себе (як свідомості) уже за межами тіла і «кокона». Саме за допомогою цих методів людина може стати Махатмою — Великим Атманом. А саме це дозволяє їй — отримавши відповідні знання і благословення Бога — увійти в Обитель Творця і продовжити Своє Буття в ній, у ВІЧНОМУ ЗЛИТТІ З ТВОРЦЕМ.

Тут важливо розуміти, що виходити за межі свого фізичного тіла саме в Божественні «поверхи» Світобудови — можна лише з тіла, доведеного до відповідного рівня чистоти. З тіла ж, забрудненого грубими енергіями і тому хворого, можна потрапляти лише у відповідні грубі нематеріальні простори. Тому зайве поспішати зі спробами виходу за межі тіла — не варто.

Прийоми витончення і збільшення об’єму свідомості, підвищення її дієздатності в нематеріальних світах, також методи безпосереднього дослідження багатовимірної Світобудови — називаються медитаціями. Їх — велика кількість. Із вищих медитацій, описаних у древніх літературних джерелах, можна згадати медитацію «Хрест», якої Ісус Христос навчав Своїх найближчих Учнів (її наводить у Своєму Євангелії Апостол Філіп), а також медитацію «Піраміда», описану Тотом-Атлантом, медитацію Крішни з Бхагавад-Гіти «Тримання істот на долонях любові» і медитацію Лао-Цзи «Океан». (Про всі з них можна прочитати у нашій книзі Класика духовної філософії та сучасність). Але, зрозуміло, виконати ці медитації без серйозної попередньої підготовки можливості немає.

До речі, ефективність діяльності свідомості, яка досягла свободи від свого матеріального тіла (при тому, що тіло залишається живим і цілком здоровим та дієздатним) — залежить, насамперед, саме від величини, розмірів свідомості. Величина індивідуальної свідомості також визначає те, що називають «особистою силою».

Надзвичайно важливо розуміти, що на Шляху до вищих духовних досягнень має цінність зростання саме і лише витонченої свідомості; стан витонченості має стати цілком природним, основним, фоновим. Якщо цього статусу не досягнути — то буває дуже легко «зірватися» в грубість — і тоді замість Обителі Творця людина набуває для себе обитель у вигляді пекла. Причому дуже часто у таких випадках їй не вдається самій відстежити своє огрубіння…

Але існують еталони для витончення свідомості. Їх нам представляють Святі Духи. Ці еталони називаються Махадублями. Вони височіють над сушею або над водоймами і мають зазвичай гігантську антропоморфну форму. Це — живі Божественні Свідомості, наші Божественні Вчителі.

Витончена до Їхнього рівня Божественної витонченості свідомість подвижника — здатна Бачити Їх, напряму БЕСІДУВАТИ з Ними. Вони стають для таких подвижників особистими Божественними Духовними Вчителями. А заповнення форм Їхніх Махадублів собою — дає безцінний початковий досвід Злиття з Богом.

Але це — ще тільки сам початок набуття Божественності.

А далі — потрібно навчатися — причому не інакше, як за допомогою Божественних Учителів — життю в Їхній спільній Обителі: Обителі Одвічної Свідомості, причому в стані міцного ЗРОЩЕННЯ з Ним.

Все це — досяжне і має бути досягнуте ще при володінні фізичним тілом; потім буде пізно. Адже саме матеріальне тіло є тією структурою, яка дозволяє трансформувати (або, як іще кажуть, сублімувати) енергію, отримувану із звичайної їжі, — в енергію свідомості, що розвивається.

* * *

У працях, залишених низкою Божественних Вчителів, які втілювалися у людські тіла, тобто, Месій, Аватарів, — говорилося про можливість досягнення людиною Безсмертя. Що це означає? Яке значення вкладалося у ці слова?

Існує дві форми такого Безсмертя.

Перша — вихід із «колеса народжень та смертей», тобто із необхідності знову НАРОДЖУВАТИСЯ ТА ПОМИРАТИ тілами на Землі. Це досягається саме за допомогою набуття міцного й остаточного Злиття з Одвічною Свідомістю в Його Обителі. Наступні втілення таких, що Досягли, можуть мати місце — але саме добровільно й не заради продовження їхнього особистого вдосконалення, а лише для створення найсприятливіших умов допомоги втіленим.

Однак існує й інша форма безсмертя — коли, на основі тільки-но вказаних досягнень набувається безсмертя також і фізичного тіла. Для цього клітини матеріального тіла мають бути повністю обожествлені.

З такими прикладами можна ознайомитися в нашій книзі Класика духовної філософії та сучасність. З-поміж Володарів Безсмертних Тіл ми знаємо Ісуса Христа, Адлера і Тота-Атланта. Вони пояснювали нам, як цього можна досягнути — і це стає цілком реальним.

* * *

Сподіваюся, мені вдалося надихнути вас на зусилля на духовному Шляху. Ідіть по ньому! Цим ми виконуємо Волю Того, Хто послав нас жити на Землі!

Тепер, коли смисл наших життів тут, на Землі, став нам зрозумілим, — чи є сенс увесь час, що залишився, присвятити його реалізації?

Ідіть! І навіть якщо не встигнете пройти саме весь Шлях, а лише частину його, — вже стане щасливішим життя: і в проміжок часу, що залишився в цьому втіленні, і після нього! І буде легше саме продовжувати Шлях наступного разу!