Початкові методи

Етична самокорекція

Віруючі, які перебувають на попередній стадії освоєння релігійності, покладаються на «спасительність» віри — в концепцію обраної ними організації — і обрядів. Ці люди ще не здатні розуміти слова Бога, записані у священних книгах. Думки і накази земних «пастирів» для них ближчі й дорожчі.

Приклад: хоча Бог і повелів людям не вбивати, але прощати і любити, — однак якими тільки страшними звірствами не прославилися «християни» за час існування земного християнства! Скільки війн і вбивств, знущань, тортур вчинено ними!

Що ж стосується заборони на вбивства тварин — так і взагалі навряд чи хоча б 0,001% «християн» виконала Волю Бога в цьому. Де ж ти, християнська любове?! Не видно тебе серед «християн»! Адже ті «християни» — не справжні!

* * *

Початкова ж стадія духовного просування вбачає прикладення реальних власних зусиль у перетворення себе. Не молитов і поклонів чекає від нас Бог: вони Йому зовсім не потрібні! Але Йому потрібно, щоб ми ставали кращими!

І перше, що мав би тут зробити адепт — це прийняти концепцію ЛЮБОВІ. Прийняти — не як красиву фразу, визнавши її красивість, а як неухильний наказ до дії. І жодні практичні методи — чи то вправи хатха-йоги, робота з чакрами, «моржування» тощо — не наблизять нас до Бога, а часом і поведуть в протилежний бік, якщо ми не будемо реально слідувати заповідям Бога про ЛЮБОВ.

Узяти хоча б харчування. Якщо ми будемо забруднюватися грубими енергіями трупів — це не дозволить витончувати свідомість для наближення до Обителі Творця, навпаки, буде тягнути в пекло і створювати погану карму на наступні втілення.

Проте думки про здоров’я та карму — це не головне. Головним є те, що Бог є Любов. І він підпускає нас до себе — лише як Любов.

Враження — як “їжа” для душі

Не лише їжею — у звичайному значенні цього слова — ми живимося. «Їжею» для нас, як для душ, є також враження ( в таких термінах про це говорив, зокрема, російський релігійний психолог початку ХХ століття Г.І.Гурджієв [54]).

І якщо ми бажаємо, мовою Нового Завіту, «відірватися» від зла і приліпитися до добра» — то необхідно почати всіляко шукати для себе сприятливу «їжу» такого штибу — на природі, у мистецтві, у спілкуванні з духовними людьми — активно співналаштовуючись з гармонійним і витонченим. А грубих вражень, що створюються, насамперед, людьми гуни тамас, слід уникати.

Початковий контроль своїх емоцій

Звільнення від зовнішньої грубості — це всього лише метод. Але головне завдання — звільнення від грубості внутрішньої. Тобто тієї, що йде від нас. Це забезпечується контролем емоцій, які є саме станами нас як свідомостей.

Причому кожна емоція випромінюється за межі тіла. І тим далі, чим вона сильніша. При цьому вона виявляє свій вплив на оточуючих людей та інших істот.

Радикальне завдання контролю своїх емоцій може бути розв’язане лише на наступних, більш високих етапах роботи. Але, якщо не поставити перед собою уже зараз таку ціль, не почати привчати себе до самоконтролю, — то і подальших успіхів важко очікувати.

Зараз у боротьбі зі спалахами своїх грубих емоцій і різних проявів егоїзму — буде досить доречна робота щодо власного покаяння, що ми вже обговорювали досить детально.

Про співчуття

Зверну увагу на те, що поверхове, не глибоке ставлення до етичних проблем може приводити іноді до протилежного — щодо очікуваного — ефекту.

Наприклад, ми обговорювали те, що прийняття концепції СПІВЧУТТЯ є одним із перших кроків до освоєння ЛЮБОВІ. Але чи всі ясно розуміють, що співчуття — це не занурення в обтяжливі емоційні стани «переживання про» когось… Люди, які впадають у такі стани, стають нестерпні для оточуючих, і особливо для тих, за кого вони «переживають». Біоенергетичні поля з такими характеристиками іноді здатні «добити» тих поранених чи хворих, за кого вони якраз «переживають». У жертв при цьому може виникати — на тлі афекту відчаю — прагнення позбавитися від того, хто «наїхав» на неї таким своїм станом «співчуваючого» чудовиська — будь-якою ціною — на рівні найглибиннішого інстинкту самозбереження, що вже не контролюється розумом…

Таке «співчуття» подібне на біовампіризм [9]. Воно, як мінімум, знищує любов між людьми, руйнує сім’ї…

Ні, співчуття — це зовсім не «тяжкі» емоції, а загальний чистий і світлий настрій бережливого ставлення до всіх, по можливості, форм проявів життя, несприйняття будь-яких актів ненавмисного завдавання шкоди кому-небудь, готовність допомагати всім у всьому доброму.

Зібраність, енергійність

Початкова стадія духовної роботи — це ще далеко не саттва. Це — раджас. І найважливішими якостями, що визначають успіх, тут будуть енергійність і зібраність, виховання в собі здатності до зусиль і надзусиль на духовному Шляху.

Ці якості прекрасно виховують різноманітні види спорту; особливо гарні ті, які пов’язують з живою природою (туризм, альпінізм тощо). Добре підходять і заняття зі східних бойових мистецтв. Але важливо підкреслити, що практичне вивчення останніх у жодному разі не мусить призводити до культивування агресивності, жорстокості, грубості. А ще важливо зрозуміти, що самі по собі прийоми бойових мистецтв у принципі не можуть вивести адептів на високі рівні духовності: останнє досягається лише за рахунок роботи з чакрами і оволодінням мистецтвом медитації, що є складовою частиною тренувань у кращих школах такого спрямування.

За будь-якого варіанту занять на цій стадії — чи то карате, піший туризм і т.д. — і викладачам, і учням належить головну увагу приділяти зростанню високої духовності, основу якої складає ненанесення даремної шкоди будь-яким живим істотам.

Кожному доречно також задуматися і прийняти правильні рішення щодо свого служіння за принципами карма-йоги. І, якщо це необхідно, — то змінити вид трудової діяльності або почати навчання з метою освоєння нових професій.

Хатха-йога

Тим, хто ще має емоційну неврівноваженість, у кого погана здатність до зосередження, концентрації, кого мучать неприємні мислительні домінанти, — тим буде досить корисно пройти курс занять хатха-йоги. Розроблені ще в Древній Індії вправи цього ступеня дозволять навчитися концентрації свідомості у тих або інших частинах тіла, релаксації тіла і розуму: вони ж дозволяють ліквідувати багато біоенергетичних дефектів у тілі і можуть дати зцілення від деяких хронічних захворювань.

Механізм дії у цьому випадку наступний: за тривалого збереження поз, що практикуються у хатха-йогі, відбувається накопичення і переміщення енергій в енергетичних структурах організму, що і сприяє розвиткові останніх. Типова наступна динаміка відчуттів при освоєнні деяких нових асан.

У перші дні тренування — ніяких особливих відчуттів. Лише фізична адаптація тіла.

У наступні декілька днів з’являються нові «таємничі» приємні відчуття «переливання» по тілу енергій, які, як струмені рідини, іноді навіть з відчуттям звуку дзюрчання, «перетікають» по меридіанах. Практикуючий з цікавістю стежить за цими явищами.

Проте несподівано для нього і на його прикрість, вони щезають через тиждень-другий: на цьому етапі асана виконала свою роль.

А відбувалося наступне. Під впливом асан почав функціонувати якийсь меридіан. Поки він ще мав погану провідність, спостерігалися цікаві відчуття на кшталт приємного дзюрчання. Коли ж меридіан повністю розкрився, енергія в ньому стала просуватися уже вільно і «дзюрчання» припинилося.

На початкових етапах освоєння вправ хатха-йоги обов’язковою умовою є виконання шавасани після комплексу асан, що виконуються ізольовано (окрім релаксаційних). Це необхідно для вирівнювання енергетичного напруження — за ще поганої провідності меридіанів. Якщо не виконувати цю умову, можуть з’явитися невротичні симптоми (лабільність настрою, порушення сну і багато іншого) і навіть функціональні розлади зору й інших систем організму.

Опис релаксаційних асан наводиться нами в наступних главах. З іншими вправами можна познайомитися за спеціальною літературою.

Якщо займатися хатха-йогою на тлі «забійного» харчування — це завжди призводить до огрубіння свідомості. Суб’єктивно це може сприйматися, як набуття сили. І виявиться страшною пасткою: з грубою силою свідомості ми програмуємо себе у пекло.

Ту ж саму функцію, що й індійська хатха-йога, на цьому етапі можуть виконати деякі системи китайської динамічної гімнастики, де, наприклад, на тлі м’яких, плавних «перекатів» з ноги на ногу здійснюється пропрацювання меридіанів тіла світловими образами (маленьким «сонечком» тощо).

Робота з образними уявленнями (“візуалізація”)

Заняття хатха-йогою (або інші тренування) можуть бути доповнені вправами із розвитку здібностей до створення образних уявлень. Це підготує до освоєння вищих форм медитації, створить необхідні передумови до набуття яснобачення.

Почнемо — з найпростішого: уявімо помідор, яблуко, соковиту грушу, відчуємо, як ми розглядаємо їх, нюхаємо, відкушуємо, смакуємо, проковтуємо з насолодою…

Перенесімося в ранкову тишу озера: на човні, у заростях вологого від роси очерету… На кожному листочку висять маленькі, ніжні краплинки… Плескіт маленьких рибок… Посвист качиних крил… Починають свої пісні пташки-очеретянки…

Або загораємо у ранковому сонячному світлі на пляжі… Тепле ніжне світло Сонця пронизує і живить блаженною знемогою все тіло, душу…

Або збираємо гриби: зрізаємо і — з любов’ю очищуємо чорні грузді від осіннього листя, що опало…, милуємося великим міцним боровиком…

Можна придумати багато таких ігрових варіантів образних уявлень. Вони обов’язково мають нести налаштованість на витонченість, красу, блаженство. Вони навчатимуть, у тому числі, і саттві.

Можна ускладнити тренування наступним чином: ми самі відчуваємо себе якимось саттвічним об’єктом — соковитою солодкою грушею, ягідкою полуниці, ніжною запашною квіткою, ласкавим сонечком. Ці образи, наповнені власною свідомістю, відчуттям «я», можна навчити розташовувати, у тому числі, у грудній клітці — в чакрі анахаті…

Коли така здібність буде добре розвинена — нам уже не складе зусиль запросити в анахату Божественного Вчителя, Образ Якого добре знайомий нам з фотографій… І там він почне посміхатися, розмовляти…

Проте це стане можливим, якщо ми того заслужимо: якщо будемо вести непорочний спосіб життя, якщо зміцнимо себе в саттві, якщо будемо справді інтенсивно вивчати Вчення Бога і змінювати себе у відповідності з ним.

Робота з образними уявленнями має й іншу назву, що прийшла з тібетського буддизму: «візуалізація». Проте дуже важливо застерегти від некритичного ставлення до конкретних рекомендацій з «візуалізації», з якими можна зустрітися в літературі і у виступах деяких неграмотних проповідників буддизму.

Так, наприклад, у літературі існують рекомендації оточувати своє тіло — з метою «охоронної магії» — образами «гнівних божеств», тобто, інакше кажучи, дияволів, бісів. І ці образи також з якогось моменту реально «оживають», наповнюючись відповідними істотами пекла…

Один у минулому відомий петербурзький містик-лікар — «недалекий» розумом і наділений дуже грубими етичними пороками, хоча і добрий екстрасенс-діагностик, — почав освоювати ці прийоми чорної магії разом з групою своїх учнів.

Ефект проявився, зокрема, в тому, що від простої лише розмови з ним люди захворювали.

А коли вся ця компанія явилася, аби подивитися на заняття у чужих групах, — там учні знепритомнювали.

Огрубіння його свідомості стало жахливим, він перетворився в диявола у плоті, а проте продовжував викладати екстрасенсорне цілительство і «зцілювати». Хоча зрозуміло, що такі люди зцілювати не можуть, вони здатні лише нашкодити, «наводячи зурочення».

Закінчилося це тим, що його хтось зарізав у власній ванні, про що я дізнався із некролога в газеті. Очевидно, це зробила одна із жертв його «цілительства» або хтось із його друзів.

Та нам — не потрібно в пекло! Ми готуємо себе до того, щоб стати не дияволами, а Богом! Тому, усвідомивши цей печальний приклад духовної деградації як чужий трагічний досвід, відштовхнемося від нього — і підемо до обителі Чистоти, Світла, Ніжності, Любові — співналаштовуватися з ними, ставати ними.

* * *

Якщо Ви вже володієте якимись навичками, які можуть виявитися корисними іншим людям — зберіть друзів і спробуйте навчити їх цьому. Ваші знання, здібності і зусилля об’єднаються — і ви всі разом будете зростати, готуючи себе до наступних ступенів духовного зростання.